Великдень

     Звучить музика

Ведучий 1. Україна – країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історії мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Ведучий 2.  Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведучий 1  В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.  Отож давайте сьогодні разом продовжимо вивчати народні традиції, пов’язані з Великоднем.

Ведучий 2. Великдень – одне з найбільших весняних свят в християнській релігії. Свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий День або Великдень, тобто Паска.

Ведучий 1. Цей день усі християни відзначають, як одне з найбільших свят ще з дохристиянських часів. Тоді це було свято весняного сонця і пробудження природи від довгого сну.

Учень 1 . Вдягла весна мережану сорочку,                                                                                                                                                                  

                 Умившись і звільнившись від турбот,

                 І підіймає волошкові очі

                До вінця, до церковних позолот.

Учень 2. Душа стає в цю днину молодою,

                Забувши, що слова бувають злі,

                 І повняться страждання добротою

                 На ранньому скромному столі.

                 Великдень всіх нас на гостини просить,

                 Малює сонце полотно небес,

               І крашанку, як усмішку, підносить

               Христос Воскрес!  Воістину Воскрес!

              (  Звучать дзвони…)

Учень 3.  І дзвони засріблилися завзяті,

                 І ніби покотились між людьми:

                 Христос Воскрес!

                 Чи, може, на цьому світі

                  Із бездуховності воскресли ми!

                 Чуєте, дзвони гудуть!

                 Чуєте, спів переможний летить до небес

                 І люди вітаються раді й щасливі.

                Христос Воскрес! (3р. )

          Пісня «Великдень»      

Ведучий 1. Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

Ведучий 2. Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: «А що ти зробив?»  У цей день кожному треба помиритися з ближнім, відкрити свою душу вогникам добра та милосердя. Будьмо християнами – милосердними до всього живого. Христос Воскрес! Радійте!

Учень 4. Лине пісня до  небес, -

                Це радіють діти,

                Ради нас Христос воскрес, -

                Як нам не радіти.

                Зникне хай тривога,

               Й ви, дорослі, не мовчіть –

               Славте з нами Бога.

               Про це чудо із чудес

               Хай почують люди.

              З мертвих нам Христос воскрес.

              Веселіться люди!

                ( Звучать великодні дзвони)

Ведучий 1.Останню неділю перед Великоднем називають Вербною або Лозовою. У цей день святять вербу. Верба – одна з найулюбленіших дерев у народі. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали. Ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.

Ведучий 2. Під церкву заздалегідь навозять вербове гілля, священник кропить   його свяченою водою, а діти намагаються дістати гілочку й тут таки проковтнути кілька «котиків» - щоб горло не боліло.

Цвіт верби – це прекрасне і зворушливе диво природи. Ці вербові прутики на вербну неділю освячують в церкві. Зранку на богослужіння сходять всі: і старі, і малі, бо « гріх не піти до церкви, як святять вербу»

Ведучий 1. Господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, йшли відразу на город і садили там гілочки, щоб був гарний урожай. Потім цією ж вербою шмагали всіх членів родини й худобу, пізніше цією гілкою перший раз виганяли худобу в череду. Решту ставили під образами на покуті.

Ведучий 2. Повертаючись додому, били зустрічних. Промовляючи… Не я б’ю, верба б’є, за тиждень - Великдень, уже недалечко червоне яєчко.    

Учень 5.  Верба б’є, не я б ‘ю,

                 За тиждень – Великдень.

                Будь велика, як верба,

                А здорова, як вода,

                Будь багата, як земля,

                І красива, як весна!

                У Квітну Неділю всі до церкви йдуть,

               Гілочки вербові  святити несуть.

              Сьогодні святкує моя Україна

              У святій помані вербова лозина

              Вона сповіщає, що лише за тиждень

               Будем святкувати пресвятий Великдень

Ведучий 1. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Готувались до нього заздалегідь. Упродовж тижня наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини і з знадвору. Прикрашали покуття, вивішували найкращі рушники.

Ведучий 2.  Тиждень перед Великоднем називають Великим, або Страсним.

У наших домівках, квартирах повинна бути тиша, благодать: ні тобі веселощів, ні сміху, ні жартів, ні пісень.

Кожен день цього тижня має своє призначення.

Учень 6. Понеділок білить хату

                 Любить, певно,  працювати:  

                 І кути побілить й стелю,

                Щоб Великдень був веселий!

Учень 7. Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

               Чисто-начисто підлогу –

               Шури – шури! – тре завзято

               Наш вівторок довгоногий.

Учень 8. Пишна пані середа і пере, й прасує.

                 До Великодня, ще б пак, хату облаштовує!

Учень 9. Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

                Ще до сходу сонця начисто скупався.

Учень 10. Найважливіший день Вербного тижня – Четвер. Четвер на цьому тижні називають Чистим, Страсним або Живим. Усе повинно бути на цей день вибіленим, вимитим, витертим, а люди викупані. Колись був звичай пекти три паски – сонцю, покійним, живим. Тому першу паску пекли в четвер, другу – в п’ятницю, а третю – в суботу. 

Пісня- сварка Уляни і Мотрі (інсценізація)

Мотря.       Ой, Уляна, Уляна, в тебе в хаті погано!

Уляна.      Брешеш, брешеш, сусідко, що в мене в хаті гидко!

Мотря.    Горщики під лавкою поросли отавкою,

                 Мисочки на полиці поросли печерицями.

Уляна.    Чиж я не хазяйка, чи не господиня? 

                Сім днів хати не мела, печі не топила!

Мотря. Подивіться на неї, премудрую швачку,

              Віник на кілочку, а мисник – в куточку!

Уляна. Гарна я хазяйка, добра господарка!

             Як прийде Великдень, буде в мене гарно.

Учень 11. Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще вдосвіта до схід сонця селяни чистили в стайнях, коморах. На подвір’ї, у хатах все повинно бути чистим і виглядати по-святковому.

Учень 12. Існує повір’я, що в чистий четвер до схід сонця ворон носить своїх дітей купати в річці. Хто покупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом цілого року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі –   « поки ворон дітей не купає», щоб очиститися від хвороби. Викупавшись, хворий набирав із свого купелю відро води, ніс ту воду і виливав на перехресну дорогу – «щоб усе лихо зоставалося».  А дехто ще й промовляв: «Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки,в ніжки і в живіт трішки»

Учень 13.П’ятниця пече паски – господиня вміла: склянки зо три молока до цеберка влила,трохи борошна, яєць, додола й ванілі, щоб пригощати всіх вранці, у неділю. Настає п’ятниця, її називають Страсною. У цей день господині починають пекти паски. Це найскорботніший день, страсний, у який треба їсти хліб і пити воду, сумувати.

    У суботу роблять крашанки та писанки. Яйце є символом народження найсвятішого з людських почуттів – кохання. Земля – це наша мати, а ми – всі її діти.

Ведучий 2. До ритуалу випікання паски готуються заздалегідь. А як це відбувається розкажуть майстрині.

Господині ( 2 дівчинки)

Цього дня господині хвилюються особливо:

-         Бажано, щоб коли печеться паска, нікого не було в хаті, щоб паску «не обговорювали»;

-         Нічого в цей день не можна позичати;

-         Не можна бути на печі, щоб не була паска горбата (запала у формах паска – віщуй біди0

-         Садовлять паску в піч із молитвами, промовляючи «Христос воскрес», те саме роблять, витягуючи її з печі;

-         Якщо паска вдалася гарною, то бажають, щоб діти росли пишними та здоровими, як паска;

-         Садовлячи паску, приказують: « паска в піч, а таргани, цвіркуни, мокриці та мурашки геть із хати»

Учень 14. «Страсна п’ятниця”. Служба Великої п’ятниці присвячена спомину про хресні страждання Спасителя. Його смерть і погребіння.  Люди в цей день нічого не їдять до виносу плащаниці з вівтаря на середину церкви, а це, звичайно буває коло другої години до полудні. Повернувшись із церкви, родина, зазвичай, сідає до столу обідати. Обід у Страсну п’ятницю – пісний, навіть риби їсти в цей день не можна. Здебільшого обходяться капустою, картоплею, огірками… ні шити, ні прати в Страсну п’ятницю не можна. Великий гріх – рубати дрова. В п’ятницю печуть паски. Поки паска не посвячена,їсти її не можна – гріх1 за народним віруванням кажуть: «Хто співає у Страсну п’ятницю, той на Великдень буде плакати».

Учень 15. У суботи, ой роботи – пише писанки субота,

                  Ясні крашанки фарбує, вимальовує – малює.

                  У Великодну суботу фарбують крашанки та пишуть писанки.

             Пісня « Писанки» 

Ведучий 1. Як тільки задзвонять до заутрені, то з усіх кінців села чи міста народ починав  рухатися до церкви, хто пішки, а хто возом. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався. Після закінчення літургії священик освячував паски, крашанки, сир, сало, ковбаси, сіль. І ці страви відтепер набували чудотворної або лікувальної сили.

Учень 16. Спекла мама на Великдень біленькі паски.

                    А я куплю фарб і напишу гарні писанки.

                   Розмалюю на писанках квіти, ялинки

                   І роздам їх на Великдень поміж діточки.

                   А братові маленькому дам писанки дві, 

                   Щоб качав їх по зеленій, розкішній траві.    

Ведучий 2. Повернувшись із церкви і принісши свячену паску, відразу ж мастять натщесерце салом губи, ніс і все обличчя – щоб у літі не боліло і не тріскалося від вітру та сонця. Великдень  - це родинне свято, яке збирає всю родину.

Учень 17.  Радість з неба ся являє,

                    Паска красна десь витає!

                   Радуйтеся щиро нині –

                  Бог дав щастя всій родині,

                  Бог дав радість нам з небес,

                  Христос воскрес! Христос воскрес!

                  Христос воскрес!

Ведучий 1. Не можна уявити собі великодніх свят без барвистих різнокольорових писанок, крашанок. У жодного народу немає таких прекрасних писанок, як в українців.

              Пісня « Писанка»

Учень.           А я знаю легенду.  Коли Ісус ішов на смерть, він сам ніс свій Хрест. Назустріч йому йшов бідний селянин. Він ніс продавати на базар яйця. Та як побачив Ісуса, кинув свого кошика, ухопився за Христа і допоміг його нести аж до Голгофи. Коли він повернувся до свого кошика, то побачив, що чудо-кошик зацвів, а яйця перетворилися на крашанки та писанки. Відтоді в день Великодня люди за традицією розписують яйця. Це старовинне мистецтво України.

Ведучий 2. Найдавнішими вважаються крашанки - писанки одного кольору. Згодом виникли багатоколірні писанки, в яких застосовувались різноманітні природні барвники. Такі фарби, на відміну від сучасних,  мали  приємні м’які відтінки. Але колір у писанці з’явився не лише заради краси, а й отримав своє символічне значення, походження якого не випадкове.

Учень 19. Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори:червоний, блакитний, рожевий та зелений. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

Червоний – радість життя, надія. Любов. Найбільш розповсюджений колів.

Жовтий – Місяць і зорі а в господарстві – урожай.

Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров’я

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Червоний – символ землі, й родючості.

Коричневий – земні надра .

Білий – чистота.

Ведучий 1. А що ми знаємо про писанку?

Ведучий 2. Слово «писанка» походить від слова «писати», тобто розписувати, прикрашати, орнаментувати.

Ведучий 1. Гарна, як писанка!  З давніх - давен так кажуть про вродливу дівчину. У віночку польових квітів, у різнокольорових стрічках, у барвистому вбранні, вона й справді мов писанка.

Ведучий 2. Наші предки вірили, що писанка має магічну силу. Старі люди вважають писанку особливою святістю, що вона приносить добро,щастя, достаток, захищає людей від усього злого.

Ведучий 1. Писали дівчата писанки кожна потайки, ворожила над білою шкарлупою, купала кожне яйце в трав’яних фарбниках-галунах, покривала символами сонця, воскресіння, любові, щастя, родючості. А найкращу дарувала нареченому, своєму судженому. Дівчата малювали писанки і пускали з гірки. Куди вона котилася, звідти буде суджений.

Учні:

1.     Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину від зла, а й приносять добробут. Колись пасічники клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.

2.     А моя бабуся мене вчила, що шкарлупу від писанок зберігають, а потім вивішують на городі на палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки.

3.     А я від своєї бабусі чула, що коли садять часник, то шкарлупу прикріплюють на двох устромлених у землю палицях, сподіваючись, що часник буде круглий як яйце.

4.     Писанки не можна писати в той час, коли ти з кимось посварився чи був у гніві, адже писанка – символ добра й сонця.

Учень 21. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня.

Учень 22. Існує безліч повір’їв про писанку.

-         Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

-         Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

-         Будуючи нову хату, в кожному кутку клали по писанці. Предки вважали, що писанка охороняє оселю від пожежі, блискавки та різних напастей.

-         Дівчата вмивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум ‘яними .

-         Товчене на порошок лушпиння крашанки підсипають до кормів курям – « щоб краще неслися».

Ведучий 2. Як же виникла старовинна традиція розписувати писанки?

Учень 23. Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божої, яка стояла під хрестом, молилася і плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Учень 24. А я чув іншу легенду. Коли Ісуса було схоплено, Матір Божа прийшла до Понтія Пілата з проханням віддати її сина, за звичаєм, за це вона принесла в фартушку дари: 12 яєць, тобто те, що було у неї. Пілат вагався, він боявся іудеїв. Нарешті, він відповів: «Ні, я не віддам його тобі». З розпачу у Марії опустилися руки і писанки покотилися по бруківці. Від цього на них з’явилися подряпини. Коли матір Божа підібрала їх і побачила в цьому знак Господень, віднесла апостолам – учням Ісуса, промовивши : «От знак Господень, Він воскресне!»

Ведучий 1 Як же виникли писанки і крашанки розповість нам….

Учень 25. Христос Воскрес!

                   Веселіться люди світу! – ангел Божий появився.

                  В кожну душу,  в кожне серце

                  Дух Святий вже поселився.

              Засурмили янголята, пісня лине до небес,

              Веселіться усі люди  – Христос Воскрес!  Христос Воскрес!

Учень 26. І моліться, люди, щиро

                  На здоров’я і добро.

                  Попросімо щастя, миру,

                  Щоб усе у нас було.

                  Всі народи всього світу,

                  В щиру єдність поєднайтесь,

                  В дружбі спільній на віки всі

                  Між собою побратайтесь!

Ведучий 1. Веселіться, люди світу, веселіться нині!

                     Зірка Правди засіяла по всій Україні.

Ведучий 2. Голос правди і любові усім чути із небес. Веселіться, люди, нині, бо для нас Христос Воскрес!

Ведучий 1. Помагай нам Божа мати. Нам зійшли дари з небес. Веселіться, люди, нині, бо для нас Христос Воскрес!    (запалюють свічки)

Ведучий 2.Нехай же спалахнуть у ваших душах все нові та нові свічки, надії та любові. Нехай не замовкають великодні дзвони, що кличуть нас стати свідками Таїнства Воскресіння Христового, учасниками торжества перемоги добра над силами зла.

Учень 28. У серцях святині збережіть.

                   Люди! Я прошу вас і благаю:

                  За законом совісті живіть,

                 Вищого від нього я не знаю.

                 Збережіть собори душ своїх!

                 Тільки це врятуйте Україну.

                Тільки це врятує нас усіх!

        Пісня   «На тарілці крашанки»  

                    Я вітаю, друзі,  всіх зі святом Великоднім!

                      Щоб здійснилися всі бажання і мрії сьогодні!